РАЗЪЯСНЕНИЕ о совмещении адвокатской и предпринимательской деятельности

РОЗ’ЯСНЕННЯ

Про суміщення адвокатської та підприємницької діяльності

21 березня 2008 року

м. Київ

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

Рішенням Вищої кваліфікаційної

комісії адвокатури

від 21 березня 2008 року № V/3-71

У зв’язку з надходженням до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звернень адвокатів з приводу можливості суміщення адвокатської та підприємницької діяльності, керуючись п. 101 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, роз’яснюємо.

Види адвокатської діяльності, пов’язані з наданням правової допомоги фізичним та юридичним особам на професійній, систематичній оплатній основі адвокатами, врегульовані положеннями Закону України № 2887-ХІІ від 19.12.1992 року «Про адвокатуру».

Реєстрація фізичних осіб, які здійснюють адвокатську діяльність, як підприємців, чинним законодавством не передбачена.

Адвокатська діяльність не є господарською і зокрема підприємницькою у сенсі ст. 3 Господарського Кодексу України, а адвокат не є суб’єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Крім того, за визначенням п. 1.9 статті 1 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осі»”, адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю, а доходи, отримані від неї є доходами самозайнятої особи — платника податку, який є суб’єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної діяльності.

Частина друга ст. 2 Закону України «Про адвокатуру» встановлює несумісність адвокатської діяльності виключно із роботою у суді, прокуратурі, органах нотаріату, внутрішніх справ, служби безпеки та державного управління.

Таким чином, Закон України «Про адвокатуру» не містить спеціальних положень, пов’язаних із обмеженням дії загальних норм частини 1 статті 50 Цивільного Кодексу України про можливість здійснення підприємницької діяльності фізичною особою з повною цивільною дієздатністю за умови державної реєстрації її у встановленому законом порядку як підприємця, при цьому види діяльності, які здійснює фізична особа —підприємець, не можуть бути тотожними визначеним у статті 5 Закону України «Про адвокатуру».