Разъяснение ВККА от 10.02.2006 года № IV/18-3.1 «О возможности предоставления органам государственной налоговой службы сведений о адвокатах»

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 10.02.2006 р. № IV/18-3.1

Про можливість надання органам державної податкової служби відомостей щодо адвокатів

До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звернулась Хмельницька кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за роз’ясненням правомірності надання регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури відомостей органам державної податкової служби щодо осіб, які отримали Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, та про осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах. Хмельницькою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури надано лист за підписом заступника голови Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 29.11.2005 р. за N 17771/10/17-023 з пропозицією надіслати ці відомості. Автор запиту покликається на ст. 11 п. 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII з наступними змінами.

Розглянувши це питання і враховуючи його актуальність, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури на підставі ст. 101 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури роз’яснює:

Згідно з п. 6 ст. 11 України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII з наступними змінами, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та зборів (обов’язкових платежів) від платників податків, а також Національного банку України та його установ — про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов’язкових платежів), від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб’єктів, а також видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, — про видачу таких свідоцтв про державну реєстрацію та ліцензій суб’єктам господарської діяльності, від органів внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану — про громадян, які померли.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.92 р. № 2887-XII, про отриманні Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, адвокати письмово повідомляють місцеві органи влади.

Чинним законодавством не передбачено обов’язок регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури надавати будь-яким органам списки осіб, які отримали Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також про осіб, з якими адвокати перебувають у трудових відносинах.

До того ж, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури не ведуть обліку таких осіб.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22.12.94 р. № 320/94-ВР, джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є: дані державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу про фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів; інформація підприємств, установ, організацій усіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичних осіб —суб’єктів підприємницької діяльності про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів; інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб — суб’єктів підприємницької та іншої діяльності; відомості міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них; відомості відділів реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про громадян, які померли.

Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури не видають ліцензій на здійснення господарської діяльності, і адвокати не отримують таких ліцензій. Як платники податків, адвокати зобов’язані зареєструватись у податкових органах особисто, або в складі адвокатського об’єднання.

З огляду на те, що в Україні відомості про адвокатів органами державної податкової служби нерідко використовуються з метою тиску на адвокатів, а також враховуючи, що мета, для якої Державна податкова адміністрація Хмельницької області зажадала відомості про адвокатів, не відповідає вимогам чинного законодавства, на думку Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури не повинні виконувати таких запитів.

В Україні, відповідно до Указу Президента «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» від 30.09.99 р. № 1240/99, запроваджено Єдиний реєстр адвокатів України, який є відкритим і опублікованим. Усі громадяни, органи і організації, в тому числі державні, при потребі отримання відомостей про того чи іншого адвоката, можуть знайти необхідну інформацію в цьому Реєстрі.

Голова Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури
С. Ф. Сафулько

Надруковано:
«Адвокат»,
№ 2, 2006 р.