Разъяснение ВККА от 18.02.2005 года № IV/9-2-1 «О зачислении в стаж работы по специальности юриста срока индивидуальной предпринимательской юридической практики»

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ

ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З’ Я С Н Е Н Н Я

18.02.2005 № IV/9-2-1

ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури
18.02.2005 № IV/9-2

Про можливість зарахування у стаж роботи за спеціальністю юриста,
необхідного для складання кваліфікаційних іспитів, терміну індивідуальної
підприємницької юридичної практики

До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури надходять звернення з кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо можливості зарахування до стажу роботи за спеціальністю юриста, необхідною для допуску до складання кваліфікаційних іспитів особами, які виявили намір стати адвокатом, періоду, протягом якого особа займалася індивідуальною підприємницькою юридичною практикою. Розглянувши це питання, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури на підставі п. 101 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, вважає за необхідне роз’яснити наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно з ч. 7 п. 4 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у КДКА, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України від 1 жовтня 1999 року № 6/2 зі змінами, внесеними рішенням від 23 квітня 2004 р. № 4/3-2, у стаж роботи за спеціальністю юриста, необхідного для складання кваліфікаційних іспитів, включаються перебування на посадах судді, прокурора, слідчого, юрисконсульта, нотаріуса, а також інших посадах, які відповідно до кваліфікаційних вимог потребують наявності вищої юридичної освіти, як підстави для заняття такої посади. Цей стаж набувається після здобуття вищої юридичної освіти з присвоєнням кваліфікації не нижче бакалавра.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про підприємництво», який діяв до 1.01.2004 р. передбачено: підприємництво — це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, передбачено: підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому жоден з чинних законів на сьогодні не визначає ні кваліфікаційних вимог до юристів-підприємців, ні можливостей для аналізу їхньої діяльності в галузі права. Сам по собі факт отримання такими особами статусу суб’єкта підприємницької діяльності і реєстрація в податкових органах як платників податку від доходів, які вони одержують, є недостатніми для зарахування їм періоду такої практики до стажу роботи за спеціальністю юриста, необхідного для складання кваліфікаційних іспитів.

Із суті ст. 2 Закону України «Про адвокатуру» випливає, що це має бути постійна робота; зайняття ж підприємницькою юридичною практикою таких вимог не пред’являє;

Порядок складання кваліфікаційних іспитів передбачає, що до такого стажу може зараховуватися перебування на посадах, що відповідно до кваліфікаційних вимог потребують саме вищої юридичної освіти, а підприємницька юридична практика таких кваліфікаційних вимог не пред’являє; крім того передбачено, що такий стаж роботи набувається після здобуття вищої юридичної освіти з присвоєнням кваліфікації не нижче «бакалавр».

Оскільки підприємницька юридична практика є практикою на свій особистий ризик, не вимагає від осіб, які займаються нею, вищої юридичної освіти і не є «посадою», то особи, які на підтвердження стажу роботи за спеціальністю юриста, необхідного для складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, надають дані про заняття ними індивідуальною підприємницькою юридичною практикою, як правило, не повинні допускатися до складання кваліфікаційних іспитів.

Разом із тим, за наявності достатніх і об’єктивних даних про те, що індивідуальна підприємницька юридична практика особи була постійною, і така особа надала комісії підтвердження сплати нею податків саме за таку практику, правові документи, досьє по справах, які підтверджували б, що особа дійсно протягом задекларованого нею терміну професійно і постійно здійснювала цей вид професійної практики, можливо зарахувати такий стаж до строку, що дає право на складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Голова Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури
С.Ф.Сафулько

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>